вторник, 7 февраля 2017 г.

Розробка уроку у 6 класі. Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами та візуально. Місцеві вітри.

Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру, їх визначення сучасними приладами та візуально. Місцеві вітри.
Мета: сформувати в учнів уявлення про поняття  «повітряні маси», «вітер», розповісти про вітер і причини його утворення, продовжити  знайомство з будовою метеорологічних приладів (флюгера); формувати вміння будувати розу вітрів; розвивати пам'ять, математичні здібності; виховувати розуміння важливості використання енергії вітру в практичній діяльності людини.

                                     Хід уроку
ІІ. ПЕРЕВІРКА ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ
1.              Задача .
2.              «Інтелектуальна розминка»
Ø  Що таке атмосферний тиск?
Ø  Який тиск вважають нормальним атмосферним тиском?
Ø  Як називається прилад для вимірювання атмосферного тиску?
Ø  З яких шарів складається атмосфера Землі?
Ø  Де знаходиться озоновий шар?
ІІІ. Актуалізація опорних знань та вмінь
1 . Бесіда
§  Чи доводилося вам спостерігати вітер великої сили?
§  Які події і явища супроводжують сильний вітер?
§  Що ви знаєте про утворення вітру?
§  Як можна визначити силу вітру?
§  Як ви вважаєте, чому вітри часто називають мандрівниками


ІV. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

       Вступне слово
Угадай, хто це? Він багатоликий, як великий актор: сьогодні він «грає роль» пустотливого хлопчика – ганяє папірець тротуаром, ласкаво тріпає листя дерев;
 А завтра «перевтілюється» в могутнього богатиря, який легко може вирвати дерево з корінням, зруйнувати будинок. Він то ласкавий, то підступний, то сердитий, то добрий, він руйнівник, і творець, і жартівник, і трудівник. Хто ж це ?
Правильно – це вітер, невтомний мандрівник земними просторами. Ніхто з ним не зрівняється за кількістю і довжиною намотаних навколо Землі доріг.
Тепер ближче познайомимося з причинами виникнення вітрів, їхніми різновидами і значенням.
Vивчення  нового матеріалу
                                План вивчення нового матеріалу
1.           Вітер: причини виникнення, напрямки,сила, швидкість вітру.
2.                   Спостереження за вітром за допомогою сучасних приладів та візуально.
3.                   Місцеві вітри.
1. Вітер: причини виникнення, напрямки, сила, швидкість вітру
Прийом «Слово вчителя»
Вітер — це рух повітря відносно земної поверхні й розміщених на ній предметів, переважно в горизонтальному напрямку. Вітер виникає внаслідок різниці між тиском у двох частинах атмосфери над поверхнею Землі. При цьому повітря завжди рухається від району високого тиску до району нижчого тиску. Чим більша різниця атмосфери тиску між ними, тим сильнішим буде вітер,                                                                                    ,
Вітер має важливе значення у формуванні погоди. Це ми всі відчуваємо на собі. Повіє вітер з Арктики — стає помітно холодніше, особливо взимку. Якщо ж вітер із півдня — чекай влітку спеки, а взимку відлиги.  ,
Скрізь на Землі вітер дме не по прямій лінії яка сполучає райони з високим і низьким тиском. Повітря, рухаючись, постійно відхиляється вбік. Це пов’язано з обертанням Землі навколо своєї осі. Під дією сили обертання Землі повітря відхиляється праворуч у Північні півкулі і ліворуч у Південній, тому вітри в Північній півкулі навколо центру низького тиску дмуть в напрямі проти годинникової стрілки а навколо центру високого тиску — за годинниковою стрілкою. У Південній пікулі все навпаки.
Ви, напевно, бачили фотографи Землі з космосу, на яких зобра­жено закручені у спіраль хмари« Це пов’язано з обертанням нашої пла­нети навколо своєї осі.
Розгляньте фото поверхні Землі, які зроблені з космосу. Що ви бачите на цих фотографіях?(Слайд )
Найвідомішими переміщеннями повітря, є циклони та антициклони. Циклони — це величезні вихори повітря, спричинені зниженим тиском. Мінімальний тиск припадає на центр (око) циклону. У поперечнику циклони досягають 1000-3000 км. Проходження  циклонів супроводжується посиленням вітру, опадами, різкими коливаннями температури. Циклони здебільшого рухаються зі швидкістю до 30 км/год.
Антициклон — це зона підвищеного тиску з максимальними його значеннями у центрі. Поперечники антициклонів сягають тисяч кілометрів. Із ними пов’язана малохмарна суха погода. Антициклони нерідко ніби зупиняються над певними районами Землі.
В атмосфері нашої планети завжди є циклони й антициклони. Одні з них  зароджуються, інші зникають, і так без кінця й краю.
2. Спостереження за вітром за допомогою сучасних приладів та візуально
Вітер — одна зі складових погоди, спостережених і вивчених метеорологічними службами. На метеостанціях ведуть постійні спосте­реження за напрямком, швидкістю і силою вітрів. У приземних шарах атмосфери з цією метою використовують флюгер або більш досконалі прилади, наприклад анеморумбометр. Установлюють їх на відкритому місці на певній висоті. .       ( Слайд )
(Учитель демонструє учням флюгер та пояснює його будову.)
 Найважливіші частини флюгера — стержень, флюгарка, пласти­на. За відхиленням пластини можна визначити силу вітру. Флюгарка вільно обертаєтеся на стержні і гострим кінцем завжди спрямована про­ти вітру. Коли йдеться про напрямок вітру, мається на увазі сторона горизонту, звідки він дме. Наприклад, вітер, який дме з півдня,називається південним. У різних районах Землі переважають вітри з різни­ми напрямками. Напрямок вітру змінюється не тільки в просторі, але і            в часі, наприклад, улітку на більшій частині території України пере­важають західні вітри, а взимку – східні.
(Учитель демонструє учням зображення рози вітрів.)                  (  Слайд )
Роза вітрів є графіком, що складається з восьми відрізків, які перетинаються між собою і вказують основні й проміжні сторони горизонту. На відрізках рози вітрів відкладається кількість днів, протягом яких переважав певний напрямок вітру, а потім усі точки поєднуються суціль­ною лінією. Роза вітрів унаочнює уявлення щодо повторюваності вітрів різних напрямків у певній місцевості за певний період часу.
 Прийом «Географічний практикум»
Учитель разом з учнями за даними спостережень за па; дує розу вітрів за місяць і пропонує їм визначити, які вітри переважали у місцевості в цей період та яку погоду вони обумовили.
§   Прийом «Домашня   Заготовка»
Учні виступають із повідомленнями про швидкість і силу
Зразок  повідомлення
Найсильніші вітри на земній кулі відзначаються на Антарктичному  континенті. Холодне повітря зумовлює появу тут постійних і дуже сильних вітрів, особливе взимку, коли їхня середня добова швидкість може перевищувати 40 м/с, а в  окремі моменти — 60 м/с. Далеко   не кожен автомобіль може розвинути таку швидкість. Уже при швидкості ЗО м/с вітер класифікується як ураганний. Разом із низькими температурами повітря ці вітри створююсь надзвичайно суворі природні умови в Антарктиді.
§   Прийом «Мозковий штурм»
Учні об’єднуються в групи і формулюють відповідь на запитання
§   Яке значення мають вітри?
(Учитель доповнює відповіді груп.)
§   Прийом «Слово вчителя» (продовження)

Переміщаючись на величезні відстані, вітри переносять тепло і            вологу, перемішують води у Світовому океані, беруть участь у процесі формування різних форм рельєфу. Вітер виносить із міст забруднене промисловими підприємствами й автомобілями повітря. Основною перевагою вітру є його повсюдне поширення і невичерпність, тому люди  здавна використовували його енергію. Він надає руху вітрильним суднам, переміщує сухопутні вітрильні візки - буєри, примушує оберта тися вітродвигуни. Ще в Стародавньому Єгипті використовували вітряні двигуни для подавання води на поля. Вітер надавав руху жорнам млинів,  що змелювали зерно на борошно, кавові зерна, деревину на натуральну фарбу для ниток і тканин тощо.
У наш час енергія вітру використовується для вироблення електроенергії. Особливо широкого розвитку це набуло в одній із країн Західної Європи — Нідерландах. В Україні вітрова станція побудо­вана в Криму — поблизу озера Донузлав, у Донецькій області — поблизу Азовського моря, в Одеській області — поблизу Чорного моря.
На жаль, поки що енергія вітру використовується недостатньо. Є і негативні моменти в діяльності вітрів: сильні вітри на морях неодноразово ; спричиняли аварії кораблів, на суходолі знищували насадження, руйнували цілі населені пункти.  Вітер катастрофічної сили – одне із  найнебезпечніших для людини явищ природи. Неодноразово відзначалися випадки, коли вітер піднімав у повітря автомобілі й автобуси,  виривав із корінням столітні дерева, валив підйомні крани. Із величезною швидкістю рухається повітря всередині невеликих, але надзвичайно потужних вихорів — смерчів. В Америці, де вони є досить поширеним явищем, ці вихори дістали назву «торнадо»; Вихор діаметром понад 100 м «усмоктує» пісок, ґрунт, плоди  дерев, дрібні предмети. Нерідко трапляються випадки, коли смерч піднімає в небо воду з водойм із живими організмами.  У результаті випадають «дощі» із жаб, оселедців. Швидкість, повітря в такій повітряній «каруселі» іноді досягає швидкості пасажирського літака, із метою зменшення наслідків таких вітрів людині необхідно їх вивчати, навчитися вірогідно прогнозувати їхнє формування і розвиток. Особливо важливе значення це має для діяльності авіаційного і морського транспорту, сільського господарства.
 Прийом «Географічні« кінозал»                                     
Учитель організовує перегляд короткого відеофрагмента про тор- !о з подальшим його обговоренням
3. Місцеві вітри (Слайди).
(Розповідь учителя супроводжується запитаннями до учнів, за­вданнями для роботи зі схемою).
У земній атмосфері виділяють постійні й змінні вітри. Перші пов’язані з основними поясами атмосферного тиску на Землі. Вздовж екватора простягнувся пояс низького тиску. Далі на південь і північ ат­мосферний тиск підвищується і досягає максимуму близько 30—35° північної і південної широти. Потім тиск знову знижується, досягаючи найнижчих значень у поясі 60—65°, а до полюса знову підвищується.
Ми вже знаємо, що головною причиною утворення вітру е нерів­номірність атмосферного тиску на земній поверхні, причому чим більшою є різниця тисків, тим сильніший вітер. Оскільки атмосферний тиск залежить від температури повітря,в основі виникнення вітру ле­жить різниця в нагріванні окремих ділянок земної поверхні. Переко­натися в цьому ви зможете, розглянувши схему утворення вітру на при­кладі бризу.
(Учитель організовує роботу учнів зі схемою утворення бризу.) (Слайд)
Бриз - це легкий вітер, що формується на березі моря, озера або іншої великої водойми. Він охоплює смугу поверхні водного простору
і суходолу завширшки в кілька кілометрів. Найкраще спостерігати бриз у сонячний  літній день: поверхня суходолу швидко нагрівається стає таким гарячим що без взуття довго не встоїш. Температура повітря над суходолом зростає. Повітря розширюються, легшає і піднімається нагору -  над суходолом утворюється область низького атмосферного тиску. Температура води значно нижча, тому і повітря над більш прохолодне, отже  ,більш важке. Над водою формується область високого тиску. Подібно до річки, що стікає з гір на  рівнину, повітря починає переміщуватися з області високого атмосферного тиску в область низького. Різниця в атмосферному тиску між суходолом і водоймою незначна, тому бриз дме зі швидкістю до 6 м/с він колише листя,  жене до берега невеликі ХВИЛІ.

§   Поясніть, де в цей час перебуває повітря, що було над суходолом.
Воно піднімається вгору, остигає і на висоті 1—2 км розтікається в різні боки. Частина його опиняється над водою, на місці повітря, що вітер поніс у бік суходолу. Так утворюється денний бриз. Уночі ситуація змінюється. Поверхня суходолу швидко остигає, і над ним утворюється область високого атмосферного тиску, а над водою формується область низького тиску. Нічний бриз у приземному шарі переміщує повітря із суходолу в бік водойми. Бриз можна порівняти з маятником: удень він рухається від моря до суходолу, а вночі — у зворотному напрямку.
Бриз впливає на невелику поверхню завширшки в кілька кілометрів, а є вітри, що діють на території в тисячі кілометрів. Ці вітри- гіганти переміщують повітряні маси — великі частини тропосфери з однорідними властивостями. Розміри повітряних мас можна порівняти з розмірами частини материка або океану, тому, переміщуючись на величезні відстані, вони довго зберігають свої властивості, у першу чергу температуру і вологість. Пригадайте, як узимку мороз змінюється відлигою, а пізньою весною спостерігаються заморозки.
§   Поясніть, як і чому це відбувається;
Ці повітряні маси приносять ту погоду, що е характерною для місць, де вони формувалися. Таким чином, ми ніби опиняємося в тому районі, звідки вони прийшли. Залежно від місця формування виділя­ють кілька типів повітряних мас: екваторіальні, тропічні, помірні; арк­тичні й антарктичні. Назви повітряних мас точно вказують на ши­роти, над якими вони формувалися. Ви вже знаєте, які там середні температури, і зможете визначити, як зміниться температура повітря, якщо над територією України опиняться арктичні або тропічні повітря­ні маси. Переміщуються повітряні маси завдяки дії потужних вітрів. Існування більшості з них пов’язане постійним рухом повітря з поясів із переважанням високого тиску до поясів із низьким тиском. Тому вітри називають постійними.                                               
До постійних вітрів належать пасати, які протягом усього року дмуть в одному напрямку: із тропічних широт  до екваторіальних. Назву  «пасати» зумовило іспанське словосполучення «viento di pasada”, що означає «вітер, що сприяє переїзду». Цей термін широко вживався часів вітрильного флоту, коли мореплавці використовували дію па­тів під час плавань із Європи до Америки.
§   Поясніть, як моряки використовували дію пасатів. Покажіть це на карті;
Пасати надавали руху кораблям: Колумба, Маґеллана, Кука й інших сміливих підкорювачів океану. Учені пояснили процес утворення цих вітрів, спираючись на розуміння причин, що приводять у рух повітря. Але якби пасати віяли під прямим кутом із тропічних широт до екваторіальних, то вітрильники опинилася б біля берегів Африки. Справа в тому, що внаслідок обертання Землі навколо своєї осі потоки повітря відхиляються праворуч у Північній півкулі і ліворуч у Півден­ній. Тому пасати Північної півкулі дмуть не в південному, а південно- західному напрямку, а пасати Південної —не в північному, а в північ­но-західному напрямку.
Крім пасатів до постійних вітрів належать північно-східні, пів­денно-східні й західні вітри. Нас, жителів помірних широт, найбільше цікавлять західні вітри. Теплими зимами попередніх років ми завдячу­ємо саме їм, вони забезпечили постійне постачання на територію Укра­їни повітряних мас із високою для нашої зими температурою. Крім вітрів, що дмуть в одному напрямку, існують вітри, які змінюють на­прямок протягом року.
Мусон, як і бриз, теж можна назвати вітром - «маятником», але він змінює свій напрямок тільки двічі на рік. Його «адреса» — тропіч­ні широти, прикордонні між материками й океанами райони Землі. Особливо активно вони дмуть на берегах Індійського океану, наприклад на півострові Індостан .

Прийом «Географічний кінозал»
Учитель організовує перегляд мультфільму «Чому дме вітер?»
VI.   УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА СИСТЕМАТИЗАЦІЯ ЗНАНЬ
§   Фронтальне опитування
ü І. Чому вітри відхиляються від свого руху? 

Що таке «циклон» і «антициклон»? Як вони утворюються?
ü  Чи доводилося вам спостерігати вітер великої сили?         
ü Які події і явища супроводжують сильний вітер?
ü Що ви знаєте про утворення вітру?
ü Як можна визначити силу вітру?'
ü Як ви!вважаєте, чому вітри часто називають мандрівниками?
Прийом «Робота в парах»
Учитель об’єднує учнів у пари і видає, їм картки з твердженнями. Протягом 5 хвилин учні повинні знайти помилки і неточності правильне надписати зверху, заповнити пропуски.   І
1.   Атмосферне повітря тисне тільки на тіла і предмети, що розташовані на поверхні Землі.
2.   Силу вітру вимірюють за допомогою...
3.   Атмосферний тиск дорівнює масі стовпа повітря, що тисне.
4.   Із висотою тиск збільшується.
5.   До постійних вітрів належать...
6.   За нормальний прийнятий тиск атмосферного повітря на рівнем моря на широті ... за температури повітря 0°С, що в цих умов становить ... мм рт. ст.
7.   Для вимірювання атмосферного тиску використовується термометр.
8.   Різке зниження тиску передбачає...
9.   До змінних вітрів належать...
10. Якщо тиск повільно, але неухильно піднімається, то протягом двох-трьох днів варто очікувати...
IV.        ПІДСУМКИ УРОКУ
Передаючи один одному уявний мікрофон, учні відповідають на запитання.
1.   Що найбільше запам’яталося на уроці?
2.   Що викликало ускладнення?
Опрацюйте відповідний матеріал підручника.
  Провести власний дослід : налити  в блюдце 1-2 ложки води  та поставити на підвіконня. Через день подивитися і записати результати.

Комментариев нет:

Отправить комментарий

https://sswww.youtube.com/watch?v=RY_1TIJ5cCs Цікаві факти про Європу