Використання ІКТ на уроках географії

                               Використання  ІКТ на уроках географії

    Швидкі темпи інформатизації су­спільства вимагають широкого за­стосування нових технологій у ви­вченні географії. За короткий час створено цілу систему комп’ютер­них засобів навчання. Вони дозво­ляють суттєво перебудувати і вдо­сконалити шкільну географічну освіту.

У наш час комп’ютер дає нові мож­ливості для творчого розвитку ді­тей, дозволяє звільнитися від нуд­ного традиційного навчання і роз­робити нові ідеї, дає можливість вирішувати цікавіші проблеми.

Нині в Україні перед шкільною географією стоїть завдання перма­нентного вдосконалення програм, розробки стандартів географічної освіти, нових концепцій навчання і виховання людини XXI століття з інтенсивним та ефективним ви­користанням географічних знань. Все це неодмінно передбачає широ­ке застосування комп’ютерної тех­ніки.

Серед педагогів та учнів шкіл все ще побутує думка, що нові інфор­маційні технології найкраще засто­совувати при вивченні математи­ки та фізики. Але це не так. Саме географія дає багатий матеріал для відпрацювання найрізноманітні­ших методів і прийомів роботи з ін­формацією. При цьому можна ви­брати для постійного застосування найоптимальніші й найадекватніші з них. Крім того, географія має та­кож інші специфічні особливості, які дають можливість застосовувати комп’ютери з найбільшою ефектив­ністю. До них належать приуроче­ність найбільшого масиву інформа­ції до визначеної території чи точ­ки. Викладання географії пов’язане з використанням величезного обся­гу найрізноманітнішої інформації, це робить застосування комп’ютер­ної техніки особливо ефективним. З її допомогою створюється база даних по всіх материках і частинах світу, найбільших країнах, регіонах, містах тощо На своїх уроках з географії я сис­тематично проводжу комп’ютерне тестування. Для цього використо­вую спеціальну програму, яка скла­дається з п’яти рівнів по дванадцять питань у кожному (за кожну пра­вильну відповідь комп’ютер надає один бал), максимальна кількість балів — дванадцять.

Комп’ютерне навчання географії дозволяє значно активізувати пізна­вальну діяльність учнів. Нині цьо­го вже важко досягти традиційни­ми методами. Застосування пер­сональних комп’ютерів вирішує проблему змісту навчання, нових його форм і методів, значно підвищує рівень мотивації в навчан­ні. При цьому я маю змогу значно покращити сам процес управління пізнавальною діяльністю гімназис­тів. Це відбувається на всіх рівнях засвоєння нового матеріал, його за­кріплення і перевірки знань, умінь і навичок. Велике значення тут має і притаманна українському мента­літетові індивідуалізація навчання, а також налагодження постійного зворотного зв’язку. Використову­ючи комп’ютер, я маю можливість постійно контролювати рівень за­своєння знань і вміння їх викорис­товувати для вирішення поставле­них задач. При цьому поза увагою не залишається жодна неточність і помилка.

Комп’ютер звільняє вчителя від дуже нудної і втомливої процедури перевірки великої кількості пись­мових робіт. Вивільняється час для творчої діяльності.

Щоб ефективно використовувати комп’ютер на уроках географії, не­обхідно, щоб він був хоча б один на двох учнів. На комп’ютерах я вста­новив відповідні навчальні програ­ми, розробив поурочні плани з ви­користання комп’ ютерної техніки і проводжу їх апробацію.

Слід попередньо навчити учнів де­яким  аспектам роботи з комп’юте­рами взагалі і перш за все з даними програмами:

здійснити виклад теми уроку за допомогою комп’ютерної тех­ніки;

організувати самостійну роботу учнів з комп’ютером;

обов’язково пересвідчитися в простоті роботи відповідних програм, відповідності рівню комп’ютерної грамотності учнів, їх психологічним особливостям.

У цілому, виходячи з загальних за­сад методики викладання геогра­фії, я використовує комп’ютер з ме­тою:

а) демонстрування й розкриття особливостей і закономірностей розвитку географічних явищ;

б) показу певної території, її комп­лексної характеристики і виді­лення характерних особливо­стей;

в) демонстрування різних схем, карт, графіків, таблиць тощо;

г) контролю знань, умінь і навичок учнів;

д) проведення географічних ігор.

Враховуючи наскрізну тематику географії від молодших до старших класів, найкраще використовува­ти комп’ютерну техніку під час ви­вчення теми «План і карта», пізні­ше найкраще порівнювати між со­бою дві-три карти одного масштабу, але різного змісту (6 клас).

Дуже ефективним є використан­ня комп’ютера під час вивчення будови природних об’єктів (на­приклад, вулканів, літосферних плит, різних типів островів тощо).  Доцільно використовувати його і в темах, де розглядаються явища і об’єкти із зональним та азональ­ним розподілом, а також для з’ясу­вання географічних закономірнос­тей (7 клас).

Ніщо не зможе конкурувати з комп’ютером і під час вивчен­ня тем, в яких розглядаються пев­ні процеси в динаміці (наприклад, розпад єдиного материка Пангея, утворення коралових островів, гір­ських систем Анд тощо) та складан­ня прогнозів розвитку тих чи інших процесів.

Доцільно застосовувати комп’юте­ри і в процесі вивчення явищ, які мають звукове відображення і коли цей звук значною мірою виражає їх внутрішню сутність. Я вважаю, що для комп’ютерного навчання географії, за всією сумою чинни­ків найкраще підходять курси гео­графії України (8—9 клас), еконо­мічної та соціальної географії світу (10 клас). Це пов’язане з тим, що учні вже мають значну базу геогра­фічних знань та готові до самостій­ної роботи з комп’ютером. Тому в цих курсах дану техніку можна використовувати практично для будь-якої роботи — від досліджен­ня космічних та аерофотознімків до процесів виробництва і його те­риторіальної організації, від харак­теру зміни економічних зв’язків до глобальних проблем людства в ди­наміці.

        Уроки з використанням комп’ютера проводять разом із звичайними заняттями, де можливе і до­цільне використання комп’ютерів для вирішення приватних завдань уроку, щоб учні глибше зрозу­міли тему уроку і творчо проявили себе.

Комп’ютер значно розширив можливості пред’явлення навчальної інформації. Використан­ня кольору, графіки, звуку, сучасних засобів відео- техніки дозволяє моделювати різні ситуації і сере­довища. Комп’ютер дозволяє підсилити мотивацію учня. Не тільки новизна роботи з комп’ютером, яка сама по собі сприяє підвищенню інтересу до навчання, але і можливість регулювати навчаль­ні задачі за ступенем складності, заохочення пра­вильних рішень позитивно позначаються на моти­вації учнів.

Крім того, комп’ютер дозволяє повністю усу­нути одну з найважливіших причин негативного ставлення до навчання — неуспіх, обумовлений нерозумінням, значними прогалинами в знаннях. Працюючи на комп’ютері, учень отримує можли­вість вирішити задачу, досягти результату, спи­раючись на необхідну допомогу. Одним з джерел мотивації є цікавість. Можливості комп’ютера тут невичерпні, і дуже важливо, щоб ця цікавість не стала превалюючим чинником, щоб вона не засту­пала навчальні цілі.

           Так, електронний атлас з геогра­фії, зміст якого відповідає навчаль­ним програмам, а засоби зображен­ня та оформлення — віковим пси­хологічним особливостям учнів, які інтегрують картографічне зо­браження з різноманітним текстом, фото- й відеоматеріалом, дає також і підвищені аналітичні можливості. Головна перевага цих сучасних за­собів у тому, що вони дозволяють підняти рівень викладання пред­мета за рахунок вирішення комп­лексу питань: збільшення інформа­тивності карт з одночасним забез­печенням простоти й сприйняття картографічного матеріалу.

Електронний атлас забезпечує пе­дагогічні та методичні можливості картографічного видання, робить його цікавим для сильного та зро­зумілим для слабкого учня.

Комп’ютерні програми з геогра­фії відрізняються за дидактични­ми цілями. Виділяють наступні їх типи:

• Навчальні програми. їх розро­бляють для показу на екрані дис­плею нового матеріалу. Як пра­вило, ці програми подають но­вий матеріал у вигляді окремих, логічно поєднаних блоків. Ко­жен блок завершується набором запитань із засвоєного мате­ріалу.

Програми-тренажери. Їх розро­бляють для повторення найужи­ваніших географічних термінів, понять, категорій. У географії їх найдоцільніше застосовувати для вивчення номенклатури.

 Контролюючі програми. Їх скла­дають переважно на основі тес­тів. З їх допомогою контролюють рівень засвоєння учнями знань і вносять у процес навчання від­повідні корективи.

 Імітаційно-моделюючі програ­ми. У цьому типі комп’ютерних програм формуються певні проб­леми і подаються можливі варі­анти їх вирішення. При цьому робиться наголос на можливих наслідках реалізації кожного ва­ріанту.

ФОРМИ ЗАСТОСУВАННЯ КОМП'ЮТЕРНИХ

ТЕХНОЛОГІЙ

 Презентації

Учитель у програмі PowerPoint створює пре­зентацію уроку чи його частини. Тема уроку представлена на слайдах, в яких стисло викладе­но ключові моменти питання, що дає можливість учням протягом лекції вчителя сконцентрувати на них увагу. Лекцію вчителя супроводжує відеоряд, який може бути представлений анімацією, малюн­ками, відеоматеріалами, фотографіями, необхід­ними картами і схемами.

 Дослідження

Необмежені можливості комп’ютер відкриває для дослідницької роботи. Діти самостійно ведуть пошук, відбирають матеріал за завданням учителя. На цих уроках використовують ресурси Інтернет.

 Віртуальні екскурсії

Відвідати багато музеїв світу молена, не вихо­дячи з комп’ютерного класу. Щоб організувати урок з відвідинами віртуального музею, необхідно скласти маршрут або сформулювати запит пошу­ку інформації для учнів. Важливою є організація роботи з одержаною інформацією. Необхідно, щоб результатом віртуальної екскурсії стала творча ро­бота: доклад, повідомлення, презентація, заповне­на таблиця, відповіді на питання та інше.

 Проектна діяльність

Сучасний учень повинен не тільки використову­вати існуючі інформаційні ресурси, але і навчитися створювати свої інформаційні ресурси. Учні мають навчитися самостійно представляти, структурувати

 презентувати свої знання. Проект комп’ютерного уроку, який учні повинні підготувати самі, дозволяє закріпити і поглибити знання, підвищити рівень опанування уміннями і навичками, головною з яких буде здатність привернути і організувати, докладну інформацію (дослідницький метод роботи), а також критично осмислити інформацію (аналітичний ме­тод роботи), відпрацювати мовні навички.

 Тестування

Створюючи нову групу запитань, здійснюють ієрархічне угрупування їх за дисципліною, розді­лом, темою.

Завдання можуть бути різних типів: запитан­ня з декількома варіантами відповідей; запитання, відповіді на які повинен вводити тестований з кла­віатури; запитання, для відповіді на які потрібно встановити відповідність між элементами двох або трьох списків; питання, де як відповідь потрібно вказати правильну послідовність елементів у про­понованому списку. Комп’ютер дозволяє якісно змінити контроль за діяльністю учнів, забезпечу­ючи при цьому гнучкість управління навчальним процесом. Комп’ютер дозволяє перевірити всі від­повіді, а у багатьох випадках він не тільки фіксує помилку, але досить точно визначає її характер, що допомагає вчасно усунути причину.

Використання комп’ютерної техніки робить урок привабливим і по-справжньому сучасним, відбувається індивідуалізація навчання, конт­роль і підбиття підсумків проходять об’єктивно і своєчасно. Таким чином, головна мета вчителя на уроці — створити сприятливі умови для актив­ного розвитку пізнавальної діяльності, успіх якої значною мірою залежить від різноманітності піз­навального простору.

            КОМП'ЮТЕРНІ НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ

За цілями та задачами навчальні комп’ютерні програми поділяються на:

 навчальні програмні засоби, методичне призна­чення яких — повідомлення певної кількості знань, формування навичок та умінь навчаль­ної та практичної діяльності та забезпечення необхідного рівня засвоєння, що встановлюють зворотнім зв’язком;

 програми, призначені для контролю (самокон­тролю) рівня вивчення навчального матеріалу;

 інформаційно-пошукові системи, інформацій- но-довідкові програмні засоби для формування навичок і умінь з систематизації інформації;

 імітаційні програмні засоби, що являють собою певний аспект реальності для вивчення його основних характеристик;

 моделювальні програмні засоби, які призначе­ні для створення моделі об’єкта, явища, про­цесу або ситуації;

 демонстраційні програмні засоби, які забезпе­чують наочне представлення навчального ма­теріалу;

 навчально-ігрові програмні засоби, призначені для «програвання» навчальних ситуацій (на­приклад, з метою формування умінь приймати

^ оптимальне рішення або відпрацювання опти­мальної стратегії дій).

До переваг роботи з навчальними програмами слід віднести такі:

 діалог з програмою має характер навчальної гри, що у більшої частини учнів підвищує мо­тивацію до навчальної діяльності;

 збільшення кількості тренувальних завдань за одиницю часу;

 скорочення часу для відпрацювання необхід­них технічних навичок в учнів;

 полегшення визначення рівневої диференціації навчання;

 учень стає суб’єктом навчання, бо програма по­требує від нього активного керування;

 виникає можливість моделювання процесів;

 з’являється можливість забезпечити урок ма­теріалами з віддалених джерел, користуючись засобами телекомунікацій.

Практика свідчить, що кожен урок або етап навчання вимагає свого тішу програмних засобів:

 на уроках засвоєння нового матеріалу можна використовувати демонстраційні програми, які дозволяють у доступній, яскравій, наочній формі донести до учнів теоретичний матеріал;

 на уроці закріплення вивченого матеріалу можна застосовувати програми-контролери, де учні закріплюють отримані знання і необхідні навички з даної теми.

на контрольному уроці, використовуючи ком­п’ютер, можемо досконало перевірити, наскіль­ки учень засвоїв вивчений матеріал;

 на уроках-практикумах учні удосконалюють свої вміння зіставляти карти, заповнювати таблиці, робити висновки, працювати із ста­тистичними таблицями тощо.

Урок повинен проводити вчитель-предметник, оскільки він навчений методиці викладання, знає наочний матеріал і вікові особливості дітей.

Комп’ютерні завдання повинні бу^и складені відповідно до змісту навчального предмету і ме­тодики його викладання, розвивати, активізува­ти розумову діяльність і формувати навчальну діяльність учнів. Учні повинні вміти поводитися з комп’ютером на рівні, необхідному для виконан­ня комп’ютерних завдань.

НАПРЯМИ РОБОТИ З КОМП'ЮТЕРОМ

Демонстрація матеріалів. На теоретичному ета­пі уроку вивчення нового матеріалу, розповідь супроводжую показом схем, знімків географічних об’єктів, карт, графіків, діаграм з електронних під­ручників та атласів. Це дозволяє спрямувати увагу школярів на найважливіші моменти теоретично­го матеріалу, допомагає учням краще запам’ятати матеріал, більш глибоко проникнути в суть дослі­джуваного питання.

Наприклад, СБ-атлас «Географія материків і океанів» для 7 класу містить вікно «Текст», де учні коротко можуть ознайомитись з основними відомостями про материк чи океан. Цей матеріал зручно використовувати для самостійної роботи під час вивчення Північної Америки, Євразії, коли учні вже мають певні навички характеристики ма­териків.

Цікаві графіки і діаграми містить СБ-атлас «Географія світу» для 10 класу. Під час вивчення теми «Географія основних галузей промисловос­ті світу» це дає можливість швидко проаналізу­вати статистичні показники і зробити відповідні висновки.

У багатьох електронних підручниках закладені цікаві відеосюжети, що тривають лише 2-3 хвили­ни, але дають стійкий наочний образ. Наприклад, відеосюжет «Ознайомлення зі столицею України» в електронному атласі «Наша планета» з курсу Загальна географія» (6 клас). Використання дик­торського супроводу дає можливість урізноманіт­нити урок і включити в діяльність слухову пам’ять учнів.

Показ процесів. Географічні процеси, про які школярі повинні мати уявлення, різноманітні і численні. До впровадження комп’ютерних тех­нологій їх пояснювали дітям майже «на пальцях». Комп’ютер дає унікальну можливість побачити про­цес своїми очима. Використовуючи анімацію, де­монструємо утворення льодовиків, боліт, атмосфер­них фронтів, кругообіг води в природі, виверження вулканів тощо. Збувається приказка: «Краще один раз побачити, ніж сто разів почути». Впливаючи на зорову пам’ять, засвоєння матеріалу відбувається на більш глибокому й усвідомленому рівні.

Практичні роботи. В електронному підручнику для 10 класу закладені практичні роботи з різних тем. Для інших класів практичні роботи розробляю самостійно. Для кожної роботи визначаю цілі і підбираю завдання. Учням пропоновано зістави­ти карти, заповнити таблицю, зробити висновки. Усі практичні роботи мають довідковий матеріал. Для активізації знань включаю до програми ігрові моменти (з СБ-атласів), що пожвавлює сприйняття матеріалу, викликає інтерес до виконання роботи.

Перевірка знань. На даному етапі розвитку широко впроваджується практика ЗНО, де дітям пропонують саме тестові завдання. Тому навчаю дітей працювати з тестами. В електронних під­ручниках, зокрема для 10 класу, ця можливість теж передбачена. Тут закладені тестові роботи з кожної теми у декількох варіантах. СБ-атласи теж містять тести з кожної теми у вікні «Запи­тання для самоперевірки». Приваблює учнів те, що оцінку ставить сам комп’ютер. Відбувається об’єктивне оцінювання знань школярів. Учні ма­ють можливість виправити свої помилки під час виконання нового тесту.

Використання Інтернету. За обсягом інформації Інтернет випереджає всі можливі джерла. З нього можна отримати (і досить швидко) таку інформа­цію, що з інших місць одержати дуже складно. Це насамперед статистичні матеріали для вивчення соціально-економічної географії України і сві­ту. Крім статистики, з Інтернету беру величезну кількість ілюстративного матеріалу: це фотогра­фії і малюнки, що показують різні куточки Землі, які використовую при вивченні материків і океа­нів у 7 класі. Інтернет діти можуть використовува­ти, готуючи повідомлення, доповіді, реферати, які вони часто супроводжують демонстрацією презен­тацій, теж з використанням Інтернету.

Інтернет часто виступає єдиним джерелом знань через відсутність певної інформації в місце­вих бібліотеках. Саме він став у пригоді під час вивчення міжнародних організацій (СОТ, ЄС, Рада Європи), окремих країн. При цьому учні викорис­товують свої навички, отримані на уроках інфор­матики. Використання Інтернету збільшує пізна­вальну діяльність учнів, робить її незвичайною і цікавою. До того ж вони розуміють, що Інтер­нет — це не тільки розвага, а перш за все джерело знань, цілком для них доступне.

Застосування комп’ютерних технологій дає змогу замінити більшість карт, плакатів, та­блиць, дидактичних моделей тощо. Мультиплі­кація, звук, яскраві кольори, моделювання гло­бальних процесів забезпечують неабиякий інтерес учнів до предмету, розвивають їх творчі здібності, особливо якщо навчання супроводжують ігрові елементи.

Наприклад, комп’ютерна кругосвітня подорож океанами й морями, під час якої на мандрівників чатує небезпека — бурі, рифи, землетруси або комп’ютерна подорож через тисячоліття в ті да­лекі часи, коли формувався рельєф земної кори, корисні копалини, стають незабутніми.

Звичайно ж, ніяка, навіть найрозумніша, про­грама не здатна замінити спостереження в природі, роботу на метеорологічному майданчику, польове дослідження річки або водойми, закладення ґрун­тового шурфу, туристичний похід і слово вчителя. Але, наприклад, спуститися на дно океанського жо­лоба, побувати на вершинах Гімалаїв, побачити за­гальну циркуляцію атмосфери з космосу доведеться далеко не кожному. І саме в пізнанні цих куточків Землі й складних геопроцесів комп’ютер стане учне­ві і учителеві вірним помічником, дружнім порад­ником, широким і доступним джерелом знань.

Використання у школі, зокрема на уроках географії, комп’ютерних навчальних програм, ін­формаційних технологій, електронних версій гео­графічних атласів, Інтернету, є важливою, якщо не визначальною, передумовою підготовки учнів, які зможуть ефективно працювати у майбутньому інформаційному суспільстві.

Сучасні комп’ютерні технології в географічній освіті базуються на ідеї їх інтеграції з традиційни­ми навчальними методиками. Сьогодні ми пере­буваємо на етапі оновлення всієї системи освіти, впровадження в навчально-виховний процес нових інформаційних технологій,орієнтації на творчу діяльність учня, визнання неповторності його особистості, забезпечення диференціації навчання.

 Програми дидактичних ігор, їх використовують для активі­зації індивідуальної чи групової пізнавальної діяльності учнів.

Вважаю, що використання інфор­маційних технологій, електрон­них версій картографічних атласів, комп’ютерних навчальних програм є головною передумовою підготов­ки учнів, які можуть працювати в інформаційному суспільстві сьо­годні і в майбутньому.